Урок№ 1 ( 05.09.2022)
Тема програми: Вегетативне розмноження
Тема урока: Природне вегетативне розмноження
Вегетативне розмноження — це розмноження частинами
організму рослини, або зачатками дочірних особин (бруньками), здатними
розвиватися у самостійну рослину. Цей спосіб є біологічним явищем,
пристосуванням, властивим самим рослинам. Вегетатизне розмноження здійснюється
завдяки здатності рослин до регенерації, тобто властивості відновлювати з
частини тіла цілий організм, подібний до материнського. Кожна відокремлена
частина, як правило, утворює нові органи (на пагоні — корені, на корені —
пагони). Часто у майбутньої самостійної рослини ще до відокремлення від
материнської утворюються всі необхідні органи, наприклад нові розеткові пагони
з додатковими коренями на кінцях вусів суниці.
Потомство, яке утворюється внаслідок вегетативного
розмноження з однієї материнської особини, називають клоном.
Потенційні можливості вищих рослин до регенерації
невичерпні. Нові рослини можна одержати з квітконіжки, тичинки і навіть з
однієї клітини. Розрізняють природне і штучне вегетативне розмноження.
Природне вегетативне розмноження рослин — це розмноження
у природі, без втручання людини. Серед насінних рослин тільки одно- і дворічні
не розмножуються у природних умовах вегетативно. Серед багаторічних майже всі
трав’яні й багато деревних рослин здатні до вегетативного розмноження.
Наприклад, у ряски це відбувається відокремленням від материнської рослини
пагона, який розвивається в нову рослину.
Найбільш розповсюджене у насінних рослин вегетативне
розмноження кореневищами, надземними повзучими пагонами, цибулинами, коренями,
на яких утворюються додаткові бруньки. Надземні повзучі пагони у вузлах
утворюють додаткові корені, а в пазухах листків — бруньки, які дають
вертикальні пагони, вкриті листками. Міжвузля повзучих пагонів відмирають, і
нові рослини втрачають зв’язок з материнською (суниця, перстач, костяниця).
Кореневищами розмножується більшість багаторічних
трав. На кореневищах утворюються бруньки, з яких розвиваються надземні пагони,
що перетворюються в самостійні рослини. Так розмножуються хвощ, пирій, деревій,
яглиця, півники, конвалія.
Цибулинами розмножується багато трав’яних (головним
чином однодольних) рослин з родини Лілійних і Амарилісових (цибуля, тюльпан,
лілія та ін.).
Бульбами розмножуються картопля, жоржини, цикламен.
Вони бувають стеблового і кореневого походження, а також підземними і
надземними.
Кореневими паростками розмножуються осот, шипшина, бузок. При цьому пагони розвиваються з додаткових бруньок, які утворюються на коренях. Після відмирання коренів, що сполучали дочірні рослини з материнськими, нові рослини стають самостійними.
Природне вегетативне розмноження за
участі листків у бріофілюма
Виводкові бруньки — це маленькі зачаткові пагони, що утворюються в пазухах листків або в суцвіттях. Опадаючи з материнських рослин, вони вкорінюються (росичка, бріофілум).
1. Вивчити матеріал
2. Законспектувати основні поняття
3.Фото конспекту надіслати на електронну адресу: kaluginaolga699@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар