Тема програми: Улаштування квітника
Тема уроку: Альпінарій
Хід уроку
Альпінарій (англ. alpine garden, alpinarium, alpinum) — це приватний або ботанічний сад,
що спеціалізується на колекціонуванні та культивації альпійських
рослин, які в природі ростуть високо в горах, таких як Кавказ, Піренеї, Скелясті гори, Альпи, Гімалаї та Анди.
В альпінарії намагаються відтворити умови місць походження рослин, наприклад великі камені та гравійні ложа. І хоча рослини часто добре переносять низькі температури, вони як правило дуже погано витримують застій вологи у зимові місяці. Як правило використовуються бідні (піщані) ґрунти з надзвичайно добрим дренажем. Однією з головних перешкод на шляху до створення альпінарію — невідповідність природних умов умовам на батьківщині рослин, наприклад занадто м'які або холодні зими або багато дощів. Для уникнення цього, рослини часто вирощують у неопалюваній оранжереї, де намагаються відтворити природні умови. Дрібним випадком альпінарію є альпійська гірка.
Види альпінаріїв
Розрізняють два
основні види альпінаріїв: альпійська
гірка та альпійський лужок.
Альпійська гірка є моделлю природного горбистого ландшафту, може
створюватись на схилі чи штучному насипі, декорованому камінням
Альпійський лужок імітує природні ландшафти долин і рівнинних
ділянок альпійських високогір’їв. Під час їхнього планування виокремилися
кардинально протилежні напрями — природний та геометричний (терасований), але
основна вимога до них залишається єдиною — максимальна природність і гармонія з
навколишнім ландшафтом.
Історична довідка
Перші альпінарії з’явилися у
другій половині 18 ст. Головною причиною створення стали активний пошук та
дослідженні науковцями й колекціонерами нових рослин із різних куточків світу,
переважно високогірних регіонів. Для подальшого вирощування, розмноження й
збереження завезених екзотів створювали максимально наближені умови їх
природного місцезростання. Спочатку альпінарії мали лише наукове значення як
колекційні ділянки для адаптації рослин альпійського та субальпійського поясів.
У 1772 Аптекарський сад Челсі (Велика Британія) вперше представив широкому
колу відвідувачів альпінарій, де експонувалася колекція рослин, завезених із
Швейцарських Альп. Рослини було висаджено в оранжереї серед ісландського
гравію та базальтової лави. Камінь фігурував важливим елементом для створення
сприятливих умов вирощування представників високогірної флори й не мав
естетичного навантаження. Досвід працівників саду зацікавив науковців і
колекціонерів, проте залишив байдужими садівників. У подальшому альпінарій
широко популяризував ботанік А. Кернер (Австрія). У 1864 він опублікував книгу
«Культура альпійських рослин», в якій детально описав власну колекцію
високогірних рослин із Доломітових Альп, зібраних на висоті близько 2000 м над
рівнем моря. У 1870 вийшла книга садівника-практика В. Робінсона (Велика
Британія) «Альпійські рослини для альпійських садів». Бурхливий розвиток
альпінаріїв у Європі припав на другу половину 19 ст. Зокрема, в 1867 закладено
альпінарій у Королівських садах К’ю біля м. Лондона,
в 1871 — у Королівському ботанічному саду м. Единбурга, в 1803 — у саду
палацу Бельведер у м. Відні.
Ці альпінарії були вже не колекційними ділянками, а окремими архітектурними
формами садово-паркового мистецтва. Розквіт альпінаріїв як самостійного
декоративного елементу саду або парку припадає на початок 20 ст. Провідним
фахівцем у проектуванні й створенні альпінаріїв того часу визнано мандрівника,
колекціонера, ботаніка Р. Фаррера (Велика Британія). Він заклав естетичні норми
створення гірського садового ландшафту. У своїх працях описав нові завезені ним
рослини для альпінаріїв, норми і принципи використання каміння в саду, техніку
створення альпінаріїв, моделі природних гірських ландшафтів. Найпопулярнішими
стали його книжки: «Мій скелястий сад» (1907), «Англійський скельний сад»
(1913). Починаючи з 1920–1930-х зароджується ідея вирощування альпійських
рослин без альпінаріїв, асортимент рослин значно розширюється, каміння утрачає
своє першочергове значення — створення потрібних умов для зростання рослин,
несе лише естетичне навантаження. Головний акцент переноситься з альпінарію як
споруди на самі рослини. Відбувається зближення та взаємозаміна понять
альпінарій, рокарій, кам’янистий сад. Проте і на початку 21 ст. альпінарій
відрізняється від інших кам’янистих садів асортиментом рослин і походженням
каменів. Для нього характерні декоративні рослини альпійської та субальпійської
флори, каміння притаманне гірським масивам.
Домашнє завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар