Урок № 36

 

Урок № 36 (13.01.2021)

Тема програми: « Бур,яни і боротьба з ними»

Тема уроку: «Біологічні особливості бур’янів »

Бур’янами називаються рослини, які не вирощуються людиною, а засмічують сільськогосподарські угіддя та інші землі, завдають шкоди народному господарству. Крім бур’янів у землеробстві виділяють засмічуючі рослини. До них належать культурні рослини, які спеціально не вирощуються на даному полі.

В сучасному землеробстві бур’яни утруднюють особливо впровадження інтенсивних технологій виробництва продукції рослинництва. Вони гальмують використання комплексної механізації в землеробстві, є джерелом розмноження хвороб і шкідників сільськогосподарських культур, зменшують урожай і погіршують якість сільськогосподарської продукції. Встановлено, що річні втрати тільки зерна у нашій країні від бур’янів становлять близько 10-15%, а на боротьбу з ними використовується понад 30% всіх затрат у землеробстві.

Вивчення біологічних особливостей необхідне для того, щоб правильно розробити систему заходів бороть щоб правильно розробити систему заходів боротьби з бур’янами.

Біологічні особливості бур’янів

Біологічні особливості, які характерні для бур’янів:

-надзвичайно велика плодючість; так одна рослина лободи білої може дати 100 тисяч насінин, щириця звичайна – до 500 тисяч. (табл. 2.1.);

-тривалий, неодночасний та розтягнутий в часі період проростання і тривалий період схожості насіння бур’янів навіть в найсприятливіших умовах (так звана різноякісність насіння). Так насіння талабану польового зберігає схожість в ґрунті до 30 років, щириці білої - до 40, буркуну жовтого - до 75 років;

-висока здатність до розповсюдження у багатьох бур’янів; так насіння кульбаби, осотів, мати – мачухи переноситься вітром, насіння липучки, череди, нетреби чіпляється до тварин і птахів, одягу людей тощо;

-багаторічний спосіб життя та здатність до вегетативного розмноження; багаторічні бур’яни мають багаторічне підземне кореневище і при механічному знищенні надземної частини знову відростають;

Означені біологічні особливості не дозволяють за один обробіток покінчити з бур’янами і вимагають використання системи боротьби з бур’янами.

Крім того, бур’яни мають високу стійкість до несприятливих умов навколишнього середовища, їх коренева система має високу водовсмоктуючу здатність, а їх кореневі виділення сприяють розчиненню і засвоєнню елементів живлення з важкорозчинних сполук ґрунту.

 Шкода від бур’янів полягає в тому, що вони:

Засвоюють воду і елементи живлення з ґрунту, відбираючи їх у культурних рослин, чим знижують врожай;

Затіняють культурні рослини, що приводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, культурні рослини витягуються, затінення також знижує температуру ґрунту на 2-4⁰С, що негативно впливає на діяльність мікроорганізмів ґрунту і цим погіршує умови живлення рослин, а також їх врожай;

Знижують якість продукції. В плодах овочів зменшується вміст цукрів, вітамінів, мінеральних солей, в насінні олійних культур зменшується вміст олії, в коренеплодах цукрових буряків зменшується вміст цукру і т. д. Збирання прямим комбайнуванням забур’янених зернових приводить до попадання подрібнених стебел буряну в зерно, зволожує його і вимагає негайного очищення, бо таке зерно зіпріє, втратить схожість і може повністю зіпсуватись. Наявність насіння бур’янів у продукції знижує її харчові та смакові якості, а засмічені отруйними бур’янами корми викликають захворювання та навіть загибель свійських тварин. Хліб з домішками пажитниці п’янкої, дурману, блекоти отруйний для людей;

Окремі бур’яни погіршують якість тваринницької продукції. Так при поїданні худобою полину гіркого та дикого часнику молоко і молокопродукти набувають неприємного смаку і запаху. Від хвоща, молочаю і підмаренника молоко корів стає червонуватим, а від наявності в сіні болиголова і блекоти — отруйним;

 Затрудняють догляд за посівами та збирання врожаю. Так гречка в’юнкова, довжина стебла якої може перевищувати 3м, в посівах зріджених зернових переви-щує травостій зернових, вивалює їх і такі полеглі хліба неймовірно важко збирати.

 

Кількість насіння, яке утворюється на одній рослині у бур’янів і хлібних злаків Рослини	Кількість насіння, тис. шт.	Рослини	Кількість насіння, тис. шт.
Мишій	2,0-2,5	Ромашка непахуча	50,0
Паслін колючий	5,0	Лобода біла	100,0-120,0
Редька дика	12,0	Щириця звичайна	500,0
Осот рожевий	20,0	Сухоребрик	700,0

 

Домашне завдання

1.Вивчити надану  інформацію.

2.Законспектувати основні поняття.

3.. Фото конспекту надійслати для перевірки та оцінювання на адресу : kaluginaolga699@gmail.com