Урок №51(14.11.2022)

 Урок № 51  (14.11.2022)

Тема програми: «Квітникарство захищеного ґрунту»

Тема уроку: «Рід Драцена»

Рід Драцена



Драце́на (Dracaena)  рід рослин родини холодкові, дерева або сукулентні чагарники. Більшість видів зростає в Африці, деякі — в Південній Азії, ще менше — в тропіках Центральної Америки. Раніше, згідно ботанічної класифікації, Драцена, а також рід Кордилина і Юкка належали до родини агавових (лат. Agavaceae).

Це рослини з одерев'янілим стеблом і подовженим листям, зібраним на верхівці. Жилкування листків — дугове. У кожному гнізді плоду розташована лише одна насінина. Цвітіння драцен в домашніх умовах проходить рідко. Квітки рослин дрібні, білі або зеленкуваті, мають сильний запах.

Здебільшого драцени є невисокими стрункими деревами. Стовбури багатьох деревних рослин зовсім не гілкуються, а верхівкова брунька продовжує рости протягом усього життя. На кінцях стовбурів чи розгалужень ці рослини мають пучки листя – звані верхівкові розетки.

Походження назви

Наукова назва роду в перекладі з грецької означає «самиця дракона».

Про походження такої назви розповідає індійська легенда. У давнину дракони і слони постійно ворогували один з одним. Одного разу, після чергового страшного кровопролитного бою, поранені слон і дракон звалилися поруч, стікаючи кров'ю. Їхня кров змішалася і на цьому місці виросло перше драконове дерево. Як відомо, смола драконового дерева має червоний колір.

Легенда

Народи Південної і Центральної Америки вважають драцену «деревом щастя». За ацтекської легендою, щоб отримати згоду верховного жерця на шлюб з його дочкою, воїн повинен був протягом 5 днів створити диво: на простий, увіткненою в землю палиці, при поливі, повинні були з'явитися листочки. Якби цього не сталося, воїну б загрожувала смертна кара. Але листя з'явилися, а дерево стали називати драценою. Так з'явилася легенда і багато хто вірить, що якщо зрізати невелику частину стовбура драцени опівночі в повний місяць, то неодмінно пощастить у коханні, як того воїну, який виконав волю жерця і одружився з його донькою.

Саме тому серед квітникарів-аматорів поширена ще одна назва драцени запашної: «дерево щастя». На курортах чорноморського узбережжя часто продають сувеніри у вигляді чурбачка, зі зрізами, покритими парафіном, з яких, якщо дотримуватися прикладеної інструкції, справді можна виростити  драцену.

З соку драцен одержують лак для покриття металів, фарби для тканин, самим соком місцеві жителі підфарбовують вина, змішаний драценовий сік із виноградним спиртом використовують у народній медицині для лікування шкірних захворювань та виразки шлунка. Фарба на основі соку драцен надає волоссю стійкого золотистого відтінку. Припускають, що гуанчі, давні мешканці Канарських островів, застосовували сік драцен для бальзамування померлих. З листя деяких драцен отримують грубе волокно виготовлення мотузок.

З великої кількості видів драцени в домашніх умовах найбільшого поширення набули: Dracaena deremnsis (деремская), Dracaena fragrans (запашна), Dracaena godseffiana (Годсеффа), Dracaena marginata (маргината) і Dracaena sanderiana (Сандера).

Драцену часто плутають з схожими на неї видами близького роду кордилин, але розрізнити їх просто - кордиліни мають кореневище, що стелеться, і білі вузлуваті корені, а в драцен кореневища немає, коріння прямі і гладкі, темно-жовті або оранжеві.

Домашнє завдання

1. Вивчити наданий матеріал та законспектувати основні поняття

2.Фото конспекту надійслати для перевірки та оцінювання на адресу : kaluginaolga699@gmail.com


Немає коментарів:

Дописати коментар