Урок № 79 (21.04.2021)
Тема програми: «Догляд за квітковими рослинами»
Тема уроку: «Розмноження щепленням. Окулірування.»
Існує багато способів
розмноження рослин і їх культивування. Одним з них є щеплення.
Цей спосіб полягає в приживленні невеликої частини культурної рослини на
стовбур або гілку іншої, дикої або недостатньо декоративної. Наприклад, якщо садову
в’юнку троянду прищепити на прямо-стоячий і високий стовбур дикої троянди, то
можна отримати декоративну форму, зразок плакучої верби, в якої гілки з
дрібними квітками будуть красиво звисати вниз.
Підщепа – рослин, на яку
проводиться щеплення. Знаючи особливості підщепи, можна цілеспрямовано
створювати рослину бажаних розмірів та властивостей. Щепа – частина тої
культурної рослини, властивості і ознаки якої ви хотіли б отримати. Прищеплена
кімнатна рослина являє собою такий симбіоз: її коренева система належить дичці
(підщепі), а верхня частина – культурній рослині (прищепі).
Підщепа має дуже великий вплив
на прищепу. Від неї залежить життєздатність рослини і стійкість до захворювань.
Штучним втручанням у життя рослин, шляхом щеплення, можна значно омолоджувати
рослину і регулювати її врожайність і цвітіння.
Просто необхідне буває щеплення, якщо
рослина не в змозі сама впоратися з новими умовами. Наприклад, деякі види
кактусів дуже чутливі до перезволоження і швидко заражаються патогенними
мікробами. Щоб замінити заражену кореневу систему рідкісного виду кактуса,
треба прищепити його верхню здорову частину на інший кактус, вже адаптований до
цих умов. Приміром, чутлива мамілярія чудово прищеплюється на цереусом.
Щоб щеплення кімнатних
рослин, які необхідно поліпшити, пройшло успішно, потрібно
враховувати кілька дуже важливих факторів: вид прищепи і підщепи, їх стан,
техніку щеплення, час року, погодні умови, наявність необхідного інструменту та
матеріалів. Найкраще це робити ранньою весною, спираючись при цьому на знання
досвідчених садівників або популярну літературу і користуючись дуже гострим
стерильним ножем, як при хірургічній операції.
Деякі квітникарі вважають, що щеплення буде успішнішим, якщо рослини (прищепа і підщепа) належать до одного виду чи навіть до одного різновиду. Але, як показала практика, такі щеплення часто дають погані результати. Хороші результати показали щеплення рослин, які належать до різних видів одного сімейства.Щеплення зачіпає поверхневий шар стовбура або гілки рослини. Справа в тому, що це якраз та частина рослини, яка є провідником поживних речовин з кореневої системи до листя і навпаки. Таким чином відбувається своєрідний кругообіг та нові властивості прищепи передаються основним рослинам.Способів щеплення налічується близько ста. Найбільш часто вживаним є окулірування (oculis – «око»), тобто щеплення вічками (бруньками).
Для щеплення брунькою біля основи стовбура дички-підщепи гострим ножем роблять надріз кори у вигляді букви Т і відокремлюють кору дичка від деревини. З культурного плодового дерева зрізають однорічний пагін. З нього видаляють листові пластинки, залишають тільки черешки. Потім із пагіну культурного сорту зрізають добре розвинуту бруньку з тонким шаром деревини довжиною 2-2,5 см і вставляють її під кору дичка в надріз. Місце щеплення туго обв'язують, так, щоб сама брунька залишалася вільною від обв'язування. Якщо щеплення зроблене правильно, через 2-3 тижні підщепа зростеться з прищепою, а навесні наступного року з прищепленої бруньки розвивається пагін. Після цього треба зрізати стебло вище місця щеплення. Через 2-3 роки пагін перетвориться у деревце культурного сорту.
Домашне завдання
1. Замалювати спосіб вегетативного розмноження.
2.Законспектувати основні поняття.
3. Навести власні приклади квіткових рослин, що розмножуються щепленням
4.Фото лабораторно-практичної роботи надійслати для перевірки та оцінювання на адресу : kaluginaolga699@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар