Урок№ 69 (15.02.2023)
Тема програми: Вегетативне розмноження
Тема урока: Природне вегетативне розмноження
Тип уроку: Урок комплексного застосування знань, умінь та навичок при виконанні навчально-виробничих робіт
Мета уроку:
Освітня: навчити застосовувати набуті знання
Розвиваюча: навчити працювати з додатковою літературою та іншими джерелами інформації
Виховна: залучити до активної практичної діяльності
Вегетативне розмноження — це розмноження частинами організму рослини, або зачатками дочірних особин (бруньками), здатними розвиватися у самостійну рослину. Цей спосіб є біологічним явищем, пристосуванням, властивим самим рослинам. Вегетатизне розмноження здійснюється завдяки здатності рослин до регенерації, тобто властивості відновлювати з частини тіла цілий організм, подібний до материнського. Кожна відокремлена частина, як правило, утворює нові органи (на пагоні — корені, на корені — пагони). Часто у майбутньої самостійної рослини ще до відокремлення від материнської утворюються всі необхідні органи, наприклад нові розеткові пагони з додатковими коренями на кінцях вусів суниці.
Потомство, яке утворюється внаслідок вегетативного розмноження з однієї материнської особини, називають клоном.
Потенційні можливості вищих рослин до регенерації невичерпні. Нові рослини можна одержати з квітконіжки, тичинки і навіть з однієї клітини. Розрізняють природне і штучне вегетативне розмноження.
Природне вегетативне розмноження рослин — це розмноження у природі, без втручання людини. Серед насінних рослин тільки одно- і дворічні не розмножуються у природних умовах вегетативно. Серед багаторічних майже всі трав’яні й багато деревних рослин здатні до вегетативного розмноження. Наприклад, у ряски це відбувається відокремленням від материнської рослини пагона, який розвивається в нову рослину.
Найбільш розповсюджене у насінних рослин вегетативне розмноження кореневищами, надземними повзучими пагонами, цибулинами, коренями, на яких утворюються додаткові бруньки. Надземні повзучі пагони у вузлах утворюють додаткові корені, а в пазухах листків — бруньки, які дають вертикальні пагони, вкриті листками. Міжвузля повзучих пагонів відмирають, і нові рослини втрачають зв’язок з материнською (суниця, перстач, костяниця).
Кореневищами розмножується більшість багаторічних трав. На кореневищах утворюються бруньки, з яких розвиваються надземні пагони, що перетворюються в самостійні рослини. Так розмножуються хвощ, пирій, деревій, яглиця, півники, конвалія.
Цибулинами розмножується багато трав’яних (головним чином однодольних) рослин з родини Лілійних і Амарилісових (цибуля, тюльпан, лілія та ін.).
Бульбами розмножуються картопля, жоржини, цикламен. Вони бувають стеблового і кореневого походження, а також підземними і надземними.
Кореневими паростками розмножуються осот, шипшина, бузок. При цьому пагони розвиваються з додаткових бруньок, які утворюються на коренях. Після відмирання коренів, що сполучали дочірні рослини з материнськими, нові рослини стають самостійними.
Природне вегетативне розмноження за участі листків у бріофілюма
Виводкові бруньки — це маленькі зачаткові пагони, що утворюються в пазухах листків або в суцвіттях. Опадаючи з материнських рослин, вони вкорінюються (росичка, бріофілум).
Завдання
1.Опрацювати інформацію.
4.Опрацювати прийоми природного веретативного розмноження.
5. Зображення конспекту або фотозвіт надіслати для перевірки та оцінювання на адресу : kaluginaolga699@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар